Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).
Покрівельні та гідроізоляційні матеріали
Контрольна робота з товарознавства
ЗМІСТ
Вступ 1. Порівняйте вплив температур (зниженої, нормативної, підвищеної) на швидкість твердіння портландцементу, шлакопортландцементу і глиноземистого цементу 2. Основні властивості асфальтобетонів 3. Види і значення посилок на рулонних покрівельних та гідроізоляційних матеріалах на основі органічних в’яжучих речовин 4. Поліконденсаційні полімери. Їх властивості та галузь використання Висновки Список літератури Обсяг роботи - 13 сторінок
Рулонні покрівельні та гідроізоляційні матеріали — це багатокомпонентні матеріали, які наносяться шаром на поверхню виробу і при висиханні утворюють щільні плівкові покриття. Дані матеріали використовують для захисту виробів від руйнування. Ізолюючи поверхню виробу від зовнішнього середовища, плівка перешкоджає проникненню у виріб агресивних реагентів і тим самим оберігає їх від руйнування та корозії. Через те, що ці матеріали відносно дешеві, за рахунок простоти їх нанесення, надійності, доступності, вони знайшли широке застосування у багатьох галузях. Одночасно із захисною дією вони мають здатність надавати виробам гарний і необхідний кольоровий відтінок, декоративний вигляд, а також мають електроізоляційну здатність і кислотостійкість. У будівництві як мінеральні в'яжучі матеріали найбільш широко застосовуються цемент. Це гідравлічні в'яжучі матеріали, які одержують високотемпературною обробкою до ступеня часткового чи повного плавлення сировинних матеріалів, що складаються в основному із силікатів і алюмінатів кальцію. Спечена сировинна суміш у вигляді зерен розміром до 40 мм називається клінкером. За видом клінкеру і речовинним складом розрізняють портландцемент, портландцемент з активними мінеральними добавками (до 20%), шлакопортландцемент (з додаванням понад 20% гранульованого шлаку), пуцолановий портландцемент (з додаванням понад 20% активних мінеральних добавок), глиноземистий, високоглиноземистий і гіпсоглиноземистий (на основі глиноземистого клінкеру).
1. Порівняйте вплив температур (зниженої, нормативної, підвищеної) на швидкість твердіння портландцементу, шлакопортландцементу і глиноземистого цементу.
За міцністю на стискання при затвердінні цемент випускаються високоміцні (марки вище 550), підвищеної міцності (марки 500 і 550), рядові (марки 300 і 400) і низькомарочні (нижче марки 300). В таблиці 1 показані механічні властивості портландцементу.
(Таблиця 1.) Механічні властивості портлантцементу
За швидкістю затвердіння — звичайні (твердіють протягом 28 діб), швидкотвердіючі (2—28 діб) і дуже швидко твердіючі (1 доба і менше). За термінами схоплювання — повільного схоплювання (початок схоплювання через 1,5 години і більше після затвердіння), такі, що нормально схоплюються (від 45 хвилин до 1,5 години) і швидкого схоплювання (менше 45 хвилин). Основним представником цементів є портландцемент і його різновиди. Звичайний портландцемент являє собою тонкий порошок сіро-зеленого кольору. Випускається марок 400,500,550 і більше (кгс/см2). Портландцемент з активними мінеральними добавками випускається пластифікований, гідрофобний, швидкотвердіючий, сульфатостійкий, тампонажний, що розширюється, що напружується, білий, кольоровий, жужільний і пуцолановий. Пластифікований портландцемент містить поверхнево-активну добавку, що підвищує пластичність цементного тіста і його морозостійкість. Гідрофобний портландцемент містить поверхнево-активну добавку, що зменшує здатність цементу змочуватися водою, а отже, довго зберігати активність і не збиватися в грудки у вологих умовах. Гідрофобний цемент відрізняється також підвищеною пластичністю, морозостійкістю і водонепроникністю. Пластифікований і гідрофобний цемент випускається марок 300—400 (кгс/см2) і призначається для виготовлення розчинів і бетонів, їхнє застосування знижує витрати цементу на 5—8%. Швидкотвердіючий цемент відрізняється тонкістю помелу. Завдяки цьому, а також наявності мінеральних добавок він твердіє протягом 3 діб з моменту замішування. Випускається також дуже швидкотвердіючий цемент, розпалубка виробів з якого можлива вже через 1 — 4 години. Швидкотвердіючі цементи випускаються марок 400—500 (кгс/см2) і застосовуються для виробництва залізобетонних конструкцій, а також під час зимових бетонних робіт. їхнім недоліком є підвищене тепловиділення, а також швидке псування навіть при короткочасному зберіганні. Сульфатостійкий портландцемент має підвищену стійкість до дії агресивної води і знижену тепловіддачу при замішуванні та твердінні. Випускається марок 400—500 (кгс/см2) і застосовується для одержання гідротехнічних бетонів. Тампонажний портландцемент призначений для цементування нафтових і газових свердловин. Випускається підвищеної щільності, піщанистий (підвищеної корозійної термостійкості), солестійкий (підвищеної стійкості до води, що містить хлористі солі) і низькогігроскопічний тампонажний портландцемент. Портландцемент, що розширюється, відрізняється рівномірним збільшенням обсягу при твердінні у вологих умовах, при твердінні на повітрі не дає усадки, завдяки чому одержуваний бетон не має тріщин. Характеризується також високою щільністю і водонепроникністю. Портландцемент, що напружується, може розширюватися і напружувати залізобетон, тому його використовують для виготовлення бетонних покрить аеродромів, напірних труб, резервуарів для води й ін. Білий портландцемент одержують з мармуру чи вапняків і білих каолінових глин, що містять мінімальну кількість окислів металів, які його забарвлюють. За ступенем білизни він випускається трьох сортів, а за міцністю — марок 400 і 500 (кгс/см2). Кольорові одержують перемелюванням білого клінкеру і мінеральних пігментів. Білі і кольорові цементи використовуються для виготовлення облицювальних та архітектурних деталей і опоряджувальних робіт. Шлакопортландцемент одержують спільним перемелюванням портландцементного клінкеру, гіпсу і гранульованого доменного шлаку. Частіше випускається швидкотвердіючий і сульфатостійкий шлакопортландцемент марок 200—500 (кгс/см2). Застосовується у гідротехнічному будівництві, а також для спорудження конструкцій, які експлуатуються у вологому середовищі, крім тих, які піддаються частому заморожуванню і відтаненню, зволоженню і висиханню. Пуцолановий портландцемент одержують спільним перемелюванням портландцементного клінкеру, гіпсу і добавок вулканічного походження (діатоміту, трепелу, вулканічного попелу й ін.). Випускається марок 200—400 (кгс/см2), відрізняється підвищеною водостійкістю, меншою водопроникністю і зниженим тепловиділенням. Пуцолановий портландцемент використовують для виготовлення масивних підводних і підземних бетонних конструкцій, крім таких, котрі піддаються частому заморожуванню, зволоженню і висиханню. Принципово новим цементом є гіпсоцементно-пуцоланове в'яжуче, одержуване змішуванням гіпсу, портландцементу, а також добавок, що містять кремнезем. Він швидко твердіє, водостійкий, відрізняється підвищеною сульфа-тостійкістю, простотою виробництва. Гіпсоцементно-пуцоланове в'яжуче випускається марок 100 і 150 (кгс/см2) і застосовується для виготовлення панелей для внутрішніх стін, основ підлог й ін. Глиноземисті цементи одержують із клінкеру, виробленого з алюмосилікатів і вапна (сировинна суміш бокситів і вапняків). Випускаються з добавками чи без них марок 400, 500, 600 (кгс/см2). Глиноземисті цементи швидко твердіють у вологих умовах і при нормальній температурі, стійкі до дії агресивних середовищ і термостійкі, однак вони руйнуються в лужному середовищі. Глиноземисті цементи застосовуються при термінових ремонтних роботах, для футерування тунелів, теплових апаратів, травильних ванн, тампонуванні нафтових і газових свердловин, гідроізоляції шахт (гіпсо-глиноземистий цемент, що розширюється) й ін. Особливу групу становить кислототривкий цемент, виготовлений зі здрібненого кварцового піску і кремнефтористого натрію. Він розчиняється рідким склом і випускається типів І (для кислототривких замазок) і її (для кислототривких розчинів і бетонів), марок 500—600 (кгс/см2). Такий цемент стійкий до кислот (крім фтористоводневої, кремнефтористо-водневої і фосфорної), однак втрачає міцність у воді і лугах. До гідравлічних в'яжучих речовин відноситься також гідравлічне будівельне вапно. Його одержують випалюванням при температурі 900—1000°С кальцієво-магнієвих карбонатних порід із вмістом глиняних домішок від 6 до 25%.
2. Основні властивості асфальтобетонів
Якісними характеристиками бітумів, які визначають їхню марку, є в'язкість (вона визначається при 25—60°С), пластичність, температури розм'якшення, крихкості та спалаху і т. ін. У маркіруванні бітумів букви визначають: Б — бітум, Н — нафтовий, К — для покрівель, ШГ — швидкогустіючий, ПГ — повільногустіючий, Д — дорожній. Цифри в марці показують температуру (°С) розм'якшення (чисельник) і твердість (знаменник). У дорожніх бітумах, які випускаються в рідкому стані, цифра в марці показує умовну в'язкість, що визначається при 60°С. Наприклад, бітуми нафтові будівельні: БН — 50/50; БИ — 70/30; БН —90/10. Бітуми нафтові дорожні: БГ — 40; БГ — 70; БНД — 130/200; БНД —99/130. Дьогті також складаються з високомолекулярних вуглеводнів і їх сполучень з сіркою, киснем і азотом. Це в'яжучі речовини чорного чи бурого кольору в залежності від вихідної сировини; діляться на кам'яновугільні, торф'яні, сланцеві і дерев'яні. У порівнянні з бітумами дьогті менш теплостійкі і стійкі до зовнішнього впливу, але мають кращу адгезію і кращі захисні властивості від гнилі. Марки різноманітного дьогтю відрізняються в'язкістю, фракційним складом, температурою розм'якшення. Чим більша в'язкість, тим більша цифра в маркіруванні (Д1—Д8; ДС-1—ДС-8). Крім бітумів і дьогтів випускаються складні органічні в'яжучі речовини, у тому числі бітумно-дьогтьові, бітумно-гумові, бітумно-дьогтьополімерні. Асфальтобетони виготовляють на основі бітуму. У залежності від температури кладки вони випускаються гарячі і холодні, за величиною наповнювача — крупне-, середньо-, дрібнозернисті і піщані, за структурою — щільні і крупнопористі, а за призначенням — дорожні, аеродромні, промислові і декоративні. Дьогтьобетон виготовляють на основі дьогтів марок Д-5 — Д-8. На відміну від асфальтобетону, він менш зносостійкий, водостійкий і теплостійкий, а тому застосовується для ремонту і будівництва дорожніх покрить третьої категорії. Асфальтова штукатурка використовується для захисту підземних і гідротехнічних споруджень, градирень, тунелів метрополітену й ін., крім споруджень, що контактують з агресивними ґрунтовими водами.
