| Інтернет–залежність у дітей та молоді |
| Українські реферати - Соціологія |
| Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи) |
| 12.10.2011 00:29 |
Інтернет–залежність у дітей та молодіКурсова робота Анонс курсової роботи Досягнення науково-технічного прогресу змінюють навколишній світ. Ці зміни можуть носити позитивний чи негативний характер, але вони завжди незворотні. Так з появою Інтернету людство вступило на новий етап розвитку цивілізації. Інтернет проник в усі сфери життя. Спілкування, навчання, розваги, фінансові операції та інше – все це вже неможливо уявити без Інтернету. Якщо третину життя ми проводимо у сні, то половину того, що залишилося – багато хто в онлайні. Останнім часом це вилилося в проблему, яку психологи безапеляційно називають «Інтернет–залежність». Що ж це таке і коли саме захоплення переростає у залежність? Де та межа, переступивши яку ми стаємо заложниками павутиння? Зважаючи на актуальність даної проблеми темою курсової роботи обрано питання «Інтернет–залежність у дітей та молоді». Мета курсової роботи – визначити теоретичні та практичні чинники виникнення інтернет-залежності у дітей та молоді. Предмет дослідження – особливості та аспекти формування інтернет–залежності у дітей та молоді. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання: 1. опрацювати наукову та методичну літературу з поставленого питання; 2. визначити історичні чинники виникнення інтернет–залежності; 3. з’ясувати психологічні аспекти формування інтернет–залежності у дітей та молоді. Офіційна медицина визначає Інтернет-залежність як: «психічний розлад, нав’язливе бажання підключитись до Інтернету та хвороблива неспроможність своєчасно відключитись». За даними вчених, кількість людей, що страждають на Інтернет-залежність становить 9 – 10% користувачів у світі. В Китаї наприклад у 2008 році, було прирівнено Інтернет-залежність до алкоголізму. Є навіть реабілітаційні центри де виводять з цього стану на пізніх стадіях, шляхом пригнічення потреби надмірного використання. Механізми формування Інтернет-залежності та її симптоми схожі з симптомами наркотичної залежності (нав’язлива потреба в постійному використанні певної речовини). Але в даному випадку відсутня хімічна складова, залежність носить психологічний характер. Розмаїття інформації, розваги, сервіс, затягують все сильніше. Час, який треба витратити в мережі щоб досягти задоволення – постійно зростає, аналогічно до наркотичної залежності, коли зростає потреба в поступовому збільшенні дози.Проте на відміну від інших видів залежностей, ця - не завдає фізичної шкоди здоров’ю людини, але заважає соціалізації. Людина знаходить можливість соціалізації у віртуальному світі, замість реального. Наслідком є психічні розлади, дезадаптація, порушення професійної діяльності. Залежний менше уваги приділяє навчанню та роботі, а згодом може взагалі забути про них. Реальність зникає, на її місце приходить віртуал. Та часто залежна людина не усвідомлює свого стану. Як кажуть психологи, некритичне ставлення до проблеми власної залежності – типово для залежних. Звичка даремно витрачати час в мережі, може легко перерости у хворобливу потребу, якщо присвячувати цьому весь свій вільний час. Згодом потреба буде підсилюватись, а оскільки вільний час – не резиновий, то доведеться витрачати дорогоцінний продуктивний час. Інтернет–залежність, на якій би стадії вона не була: згубною звичкою, чи хворобою є безумовно нездоровим станом. І як будь яка залежність вона заважає нормальному життю. Причина її появи криється в нас самих, в нашій неспроможності чи небажанні розпоряджатися власним життям та часом. Ми тікаємо в кіберпростір, щоб знайти додаткову свободу, можливості, подолати певні заборони, отримати нові стимули врешті решт. В мережі ми почуваємося більш розкутими, ніж в реальному житті, можемо взагалі жити іншим життям не відчуваючи майже ніяких обмежень. Безпека та анонімність гарантована. Але маючи бажання отримати додаткові переваги, іноді отримуємо купу недоліків, потрапляємо в пастку ще більших обмежень. Тоді треба просто вчасно зупинитись, припинити пливти за течією, як би приємно це не було. Бо зловживання завжди закінчується неприємністю, особливо в тих випадках, коли переростає у психічний розлад. Ми живемо в епоху швидких змін. Світ трансформується у нас на очах. Те, що вчора неможливо було уявити, завтра втілюється в реальність. Інформація має велике значення. Інтернет став інструментом обробки та передачі різних видів інформації. Неможливо повністю відмовитись від нього через острах потрапити в залежність. Треба мати велику стійкість, щоб не опинитись в полоні віртуального світу. Інакше справдяться страшні прогнози вчених, що бачать Інтернет–залежність чумою XXI сторіччя та пророкують його масштабну епідемію. У червні 2009 р. компанія iVOX провела соціологічне опитування з використанням вибірки, що репрезентує українських користувачів Інтернет за такими показниками як стать, вік і регіон проживання. Обсяг вибірки складав 2024 респондента. Як свідчать результати опитування, при визначенні довіри до інформації, що отримується за допомогою Інтернет, користувачі Інтернет головним чином керуються характером відповідної інформації, на що вказали 50% респондентів. Але в цілому рівень довіри респондентів Інтернет істотно перевищує рівень недовіри: довіряють Інтернет 46%, а не довіряють лише 5% респондентів. При оцінці ж об'єктивності Інтернет як ЗМІ респонденти схиляються до думки, що або Інтернет-ЗМІ так само об'єктивні, як і традиційні ЗМІ (даний варіант відповіді відзначили 33% респондентів), або є навіть більш об'єктивними (цієї думки дотримуються 39% респондентів). Більш об'єктивними вважають традиційні ЗМІ (газети, телебачення та інше) всього лише 11% опитаних. Що стосується цілей використання Інтернет, то найбільш популярними сервісами є: - завантаження комп'ютерних програм (регулярно використовують її 70% респондентів) - прослуховування і скачування музики (54%) - перегляд і скачування фільмів (49%) - перегляд і скачування відео (40% респондентів). Недостатньо популярними (тобто регулярно користується даними сервісами менша кількість опитаних) серед користувачів Інтернет є он-лайн ігри (28%), планування туристичних поїздок (23%), покупка товарів (21%) і здійснення банківських та інших фінансових операцій ( 19%). Найменше використовується респондентами продаж товарів через Інтернет - регулярно користуються даною послугою тільки 12% опитаних. Результати опитування свідчать про те, що значно активніше Інтернет використовується для пошуку різного роду інформації. Так, більше половини респондентів регулярно користуються Інтернет для: - пошуку інформації про товари та послуги (70%), - інформації соціально-політичного (64%) і економічного характеру (63%), - інформації для навчання (62%), - інформації розважального характеру (60%) - пошуку зображень (54%) - пошуку місця розташування об'єктів (онлайн карти) (51%). Дещо менш популярним є використання Інтернету для пошуку роботи та інформації медичного характеру, але все одно відсоток регулярних користувачів даних сервісів досить високий, - відповідно 47% і 41% респондентів. У наш час віртуальне спілкування можливо за допомогою самих різних систем - від мобільного телефону до масових чатів. За результатами опитування, в цьому відношенні всі рекорди б'є електронна пошта (регулярно користується якої понад 95% респондентів). На другому місці за ступенем популярності знаходяться месенджер (57%). Досить популярними є форуми (41%) та телефонний зв'язок (37%). І поки мало використовуються опитаних Інтернет блоги (14%) і чати (12%). В Україні з'являється все більше і більше соціальних мереж. На момент опитування 87% користувачів Інтернет є відвідувачами різних соціальних мереж. Найбільшою популярністю серед них користуються odnoklassniki.ru (38%), vkontakte.ru (29%) і Мой мир (11%). Більше половини (55%) опитаних заходять на соціальні мережі щоденно, в основному, з метою спілкування з друзями (88%). Досить часто соціальні мережі використовуються для: - пошуку нових друзів (47%) - обміну інформацією на професійні теми (35%) - участі у різного роду співтовариствах (30%) - знайомства для розширення ділових контактів (24%). Соціальні мережі не користуються особливою популярністю серед респондентів для налагодження інтимних відносин (6%) та створення сім'ї (4%). Звертає на себе увагу той факт, що у більшості респондентів (66%) користування соціальними мережами викликає деякі сумніви: Невпевненість в тому, що адміністрація сайту дотримується угоду: - про конфіденційність особистих даних (37%); - підозри в тому, що соціальні мережі можуть стати джерелом розповсюдження комп'ютерних вірусів (35%); - підозри в тому, що особисте листування може бути доступною для читання сторонніми особами (33%); - невпевненість в тому, що спілкування відбувається саме з тією людиною, дані якого представлені на сайті (20%). Поки що Інтернет не замінює реальне спілкування - респонденти значно частіше спілкуються в реальному житті (43%), ніж через Інтернет (13%). А значна частина опитаних спілкується з друзями в однаковій мірі через Інтернет і в реальному житті (44%). Заложниками Інтернет частіше за все стають діти та молодь, соціально невлаштовані, також люди похилого віку чи просто фізично обмежені, позбавлені нормального життя. Проте, незалежно від статі, віку та соціального статусу, на гачок може потрапити хто завгодно. Щоб визначити, чи є у вас проблема залежності, задайте собі питання, скільки часу ви можете провести з виключеним модемом, не відчуваючи гострої потреби його увімкнути. Якщо не більше доби – це вірна ознака наявності проблеми.
Tags: |