| Суб’єкти права власності за сімейним законодавством |
| Українські реферати - Сімейне право |
| Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи) |
| 26.06.2010 21:20 |
Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).
Суб’єкти права власності за сімейним законодавством
Курсова робота (сімейне право) ВСТУП Провідне місце в системі майнових відносин подружжя звичайно ж належить їх праву власності на майно, набуте спільно чи роздільно в період спільного шлюбного життя. Детальну правову регламентацію ця сфера відносин отримала в КПРС України 1969 р. Визначальною для правового врегулювання майнових відносин подружжя в цьому Кодексі, на наш погляд, є норма ст. 22 про те, що «майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю». Звичайно, в КпШС України є й інші норми щодо спільного та роздільного майна подружжя, щодо здійснення ними правомочностей співвласників, але вони мають похідний характер від вищезгаданої норми. Тому можна стверджувати, що в ч. 1 ст. 22 КпШС фактично закріплено принцип спільності майна, нажитого подружжям за час шлюбу. Принцип майнової спільності для подружжя має імперативний характер, за винятком випадків внесення певних коректив у регулювання майнових відносин шлюбним контрактом (ст. 27-1 КпШС). Правильне визначення правової природи права спільної власності подружжя можливе лише з урахуванням загальних визначальних положень законодавства про власність. Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про власність» в Україні існують приватна, колективна (власність юридичних осіб), державна та комунальна форми власності. При цьому майно може належати на праві спільної (часткової або сумісної) власності громадянам, юридичним особам, державі, територіальній громаді. Це означає, що право спільної власності подружжя не становить собою самостійну форму власності, а є різновидом приватної власності, оскільки її суб'єктами виступають фізичні особи. Таким чином, спільна власність подружжя підпорядковується нормам, що регулюють приватну власність, і спеціальним нормам сімейного законодавства. При цьому визначального значення набуває норма ст. З Закону України «Про власність» (п. 2), згідно з якою майно може належати на праві спільної (часткової або сумісної) власності громадянам, юридичним особам і державі. Право спільної (сумісної чи часткової) власності подружжя в свою чергу є різновидом права спільної власності, належної одночасно кільком суб'єктам — співвласникам одного й того самого об'єкта. Правові засади такої власності допоки що визначені ст. 112 Цивільного кодексу УРСР, яка передбачає можливість приналежності майна на праві спільної власності кільком суб'єктам. При цьому ЦК УРСР розрізняє спільну власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність). Зважаючи на актуальність даної проблеми темою курсової роботи обрано: «Суб’єкти права власності за сімейним законодавством». Мета курсового дослідження визначити правові аспекти суб’єктів права власності за сімейним законодавством. Предмет курсового дослідження: суб’єкти права власності за сімейним законодавством. Завдання курсового проекту: 1. З’ясувати теоретичні засади сімейних правовідносин за сімейним кодексом; 2. Визначити що таке: сім'я, родинність, свояцтво: поняття та юридичне значення; 3. Надати загальну характеристику законному правовому режиму майна суб’єктів права власності за сімейним законодавством.
Tags: |