Вступ 1. Експертиза особистості, завдання даної експертизи 2. Експертне оцінювання соціальних проявів особистості 3. Навіювання 4. Обов’язки експерта при проведенні експертизи особистості Висновки Список використаної літератури Обсяг роботи - 22 сторінки
При розслідуванні злочинів і розгляді справ у суді виникає потреба у використанні спеціальних психологічних знань. Кримінально-процесуальний закон установлює дві основні форми використання спеціальних знань: 1) участь спеціаліста у слідчих діях (наприклад, участь психолога при проведенні допиту неповнолітнього); 2) призначення і провадження судових експертиз. Ці форми мають певну подібність; відрізняються ж вони процесуальними особливостями, повноваженнями і статусом особи, запрошеної до участі як спеціаліст чи експерт.
Судово-психологічна експертиза — це експертне дослідження, предметом якого є факти, що належать до психічної діяльності людини і мають значення для органів правосуддя. Значний внесок у розвиток вітчизняної судово-психологічної експертизи зробили також М. М. Коченов, О. Р. Ратінов, А. В. Дулов, М. В. Костицький, В. Т. Hop, Ю. М. Грошевий та ін. У працях цих авторів не лише дається визначення предмета і методів судово-психологічної експертизи, функцій експерта, а й розглядаються проблеми, які стосуються підстав призначення експертизи, кола вирішуваних нею питань, компетенції судового експерта, порядку й умов проведення комплексних судових експертиз і можливостей державних судово-експертних установ, де такі експертизи повинні і можуть провадитися на сучасному рівні. Основна функція судово-психологічної експертизи полягає в одержанні на основі практичного застосування спеціальних психологічних знань і методів дослідження нових фактів, які дають змогу точно й об'єктивно оцінювати індивідуальні особливості психіки людини (індивідуально-психологічних особливостей особистості, психічних станів у той чи інший момент, особливостей пізнавальних процесів та ін.). Слід зазначити, що судово-психологічна експертиза досліджує прояви людської психіки, які не виходять за межі норми (дослідження проводиться щодо психічно здорових людей).
Нині існують широкі можливості у проведенні судово-психологічної експертизи. До компетенції (основних напрямів) судово-психологічної експертизи можуть належати:
1) встановлення здатності неповнолітніх обвинувачених, які мають ознаки не пов'язаного з психічними захворюваннями відставання (тимчасової затримки) у психічному розвитку, цілком усвідомлювати значення своїх дій і визначення ступеня їх здатності керувати цими діями;
2) встановлення принципової здатності психічно здорових свідків і потерпілих (з урахуванням їх індивідуально-психологічних і вікових особливостей, рівня психічного розвитку) правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, і давати про них правильні показання;
3) встановлення, чи перебував обвинувачений у момент вчинення злочину в стані фізіологічного афекту;
4) встановлення, чи перебував обвинувачений у період, який передував вчиненню злочину, або в момент вчинення злочину, в емоційному стані, який істотно впливає на здатність правильно усвідомлювати явища дійсності, зміст конкретної ситуації і на здатність довільно регулювати свою поведінку (емоційні стани типу великого нервово-психічного напруження);
5) встановлення здатності психічно здорових потерпілих у справах про зґвалтування (передусім неповнолітніх) розуміти характер і значення дій, які застосовані до них, і чинити опір;
6) установлення принципової можливості виникнення у суб'єкта в конкретній ситуації різноманітних психічних станів, які роблять неможливим або істотно утруднюють виконання професійних функцій у галузі управління сучасною технікою; визначення, чи перебував суб'єкт у такому психічному стані в момент вчинення конкретних дій; встановлення у суб'єкта індивідуально-психологічних особливостей, які не дають змоги виконувати професійні функції на досить високому рівні у разі виникнення несподіваних перешкод у його діяльності, ускладнення ситуації і у зв'язку з цим — підвищення вимог до психологічних можливостей людини;
7) встановлення у суб'єкта індивідуально-психологічних особливостей, здатних істотно впливати на зміст і спрямованість дій у конкретній ситуації;
8) встановлення, чи перебував померлий у період, який передував смерті, у психічному стані, що схилив до самогубства, і, якщо перебував у цьому стані, чим він міг бути викликаний [3, с. 72].
Наведений перелік не вичерпує всього кола питань, що можуть виникнути в процесі судочинства. Обставини, з'ясування яких може мати значення для розслідування і судового розгляду, різноманітні й нерідко диктуються конкретною ситуацією. Так, досить часто призначається судово-психологічна експертиза для визначення наявності чи відсутності фізіологічного афекту в момент вчинення злочину.
У кримінальному праві використовується термін «сильне душевне хвилювання», яке викликане неправомірними або аморальними діями потерпілого і вважається обставиною, що пом'якшує покарання (ст. 66 КК України). Сильне душевне хвилювання вживається як синонім психологічного поняття фізіологічного афекту. У психології та психіатрії розрізняють фізіологічні й патологічні афекти. Патологічний афект визначається як емоційний вибух, при якому людина не може управляти своїми діями і усвідомлювати власні вчинки. Свідомістю людини опановує одна емоційно-конкретна ідея (непоправне горе, нестерпна образа). Патологічний афект установлює комплексна психолого-психіатрична експертиза. Фізіологічний афект — стан, що знижує здатність особи розуміти значення своїх дій і управляти ними. Такий афект розглядається як емоційний стан, що не виходить за межі норми і досліджується у межах психології. Афект — це відносно короткочасні й сильні емоційні переживання (яскрава короткочасна емоційна реакція). Виникнення афекту — це критична точка переживання. У літературних джерелах зазначається, що афект — це надзвичайно сильне, бурхливе переживання (гнів, що переходить у лють, страх, що доходить до жаху, туга, що перетворюється на розпач, тощо). Для фізіологічного афекту характерне істотне уповільнення інтелектуальних і вольових процесів, порушення цілісного сприйняття навколишнього. Розрізняють три стадії в розвитку афекту: 1) підготовча; 2) афективний вибух; 3) післяемоційний період.
Складність установлення стану фізіологічного афекту пов'язана з тим, що його не можна відтворити вдруге. У процесі судово-експертного дослідження проводиться ретроспективний аналіз, психологічний аналіз результатів діяльності людини. Так, у кримінальній справі щодо Т., обвинуваченого у вчиненні вбивства, була призначена судово-психологічна експертиза з метою визначення, чи перебував обвинувачений у момент вчинення злочину в стані фізіологічного афекту. З матеріалів кримінальної справи було відомо, що 7 січня 1998 р. близько 4 год. ЗО хв. біля ресторану «Ювілейний» у м. Харкові під час сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, що згодом переросла в бійку між Т. і П., з одного боку, і Б., В. — з іншого, Т., вважаючи Л. одним із нападників на нього і на його брата (П.), завдав останньому удару в груди кухонним ножем, що був у нього, від якого Л. через незначний проміжок часу помер. Т. народився 11 червня 1974 р. першим із двох дітей у родині (має молодшого брата П., 1979 року народження). У дитинстві розвивався без особливостей. У 1981 р. пішов до школи, в 1989 р. закінчив 8 класів середньої школи. У цьому ж році вступив до машинобудівного технікуму, де провчився півроку, далі вступив до МПТУ-11, яке також не закінчив. У 1991 р. вступив до вечірньої школи, де провчився півроку і не закінчив освіту. Пізніше працював реалізатором. Т. раніше притягувався до кримінальної відповідальності за крадіжку і хуліганство. Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи Т. ознак психозу, недоумства, інших психічних розладів не виявляє, може усвідомлювати власні дії й керувати ними. Випробуваний Т. під час бесіди контактний, мету дослідження розуміє правильно, тримається вільно, на запитання відповідає адекватно. У бесіді оцінює свою особистість як конфліктну, що претендує на лідерство. Встановлення психічного стану Т. у момент вчинення злочину передбачає здійснення ретроспективного психологічного аналізу протиправної поведінки за матеріалами справи...
