| Психологічні особливості мислення молодших школярів |
| Українські реферати - Психологія |
| Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи) |
| 09.07.2010 01:03 |
Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).Психологічні особливості мислення молодших школярів
Курсова робота з психології і педагогіки Дивіться також: Курсова робота - Розвиток логічного мислення на уроках математики в почаковій школі (Скорочений текст роботи для ознайомлення) ВСТУП Людина пізнає довколишній світ не лише через органи відчуття. Про те, що на вулиці холодно і сильний вітер, ми можемо дізнатися, не відчуваючи холоду і вітру в теплій кімнаті. Нам достатньо побачити показники термометра за вікном, подивится на верхівки дерев, що хитаються, на тепло одягнутих перехожих Інформація, отримана через органи зору, обмірковується і ми робимо певний висновок. Про приховані явища, події, факти ми отримуємо інформацію завдяки складному психічному процесу - мисленню. Серед усіх пізнавальних процесів, які являють собою форми відображення людиною довколишнього світу, саме мислення є найвищим і найбільш складним явищем. Психологічна характеристика мислення як пізнавальної діяльності має відображати не тільки суттєвий та операційний бік цієї діяльності, але й мотиваційний. Розумовий розвиток характеризується єдністю змісту, операцій та мотивів пізнавальної діяльності. Ці три боки розвитку пов’язані один з одним, залежать один від одного, але у педагогічному управлінні кожен з них вимагає до себе спеціальної уваги. На основі експериментальних досліджень (Л. Божович, Н. Морозової, Л. Славиної та інших) встановлено, що навчальна діяльність молодшого школяра спонукається подвійними мотивами: 1. Широкими соціальними мотивами, які пов’язані з системою соціальних стосунків дитини, до яких вона вступає, стаючи школярем. 2. “Мотивами навчання”, які пов’язані з навчальним процесом, де провідна роль належить пізнавальним інтересам, які втілюють пізнавальні потреби школяра. За даними досліджень, формування пізнавальних інтересів проходить такі етапі: спочатку учні 1 класу дуже мало замислюються над змістом своїх навчальних дій, їх більше цікавить оцінка вчителя. У навчанні їх приваблює серйозний та обов’язковий його характер, вони віддають перевагу більш складним видам навчальної роботи, які вимагають розумового напруження. Поступово із засвоєнням знань та оволодінням навичок писання, читання та лічби змінюються й навчальні інтереси. Учні починають цікавитися змістом навчального матеріалу. Темою курсової роботи обрано питання: «Психологічні особливості мислення молодших школярів». Мета курсової роботи – визначення особливостей мислення у дошкільному віці. Предмет курсового дослідження – вивчення мислення дітей молодшого шкільного віку. Об’єкт – мислення діти молодшого шкільного віку. Завдання курсового дослідження: 1. Здійснити аналіз психолого-педагогічної методичної літератури з проблеми дослідження; 2. Розглянути поняття мислення; 3. Визначити особливості мислення дітей дошкільного віку; 4. Виявити рівень розвитку мислення дітей; У процесі дослідження використано наступні форми наукового пізнання: - робота з літературними джерелами; - спостереження; - експеримент. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА Констатуючий експеримент Дослідження проводили в ЗОШ № 31 у першому класі. Дослідження проводили з 20 дітьми. Мета експерименту визначити рівень мислення дітей класу та надати методичні рекомендації по впровадженню вправ на розвиток мислення дітей. Для встановлення рівня мислення дітей ми провели з ними наступний тест наведений в додатку «А» та встановили рівні мислення в залежності від правильності виконання завдання. В результаті проведення даного завдання у дітей було встановлено наступні рівні мислення: (Таблица 2.1) Формуючий експеримент Для підвищення рівня мислення були проведені наступні заняття з дітьми експериментальної групи. Назви одним словом Мета: продовжувати вчити дітей узагальнювати предмети, вживати узагальнюючі слова. Хід гри... Наступні заняття наведені в додатках «Б-І». Аналіз результатів Щоб переконатися в ефективності проведеної роботи, ми знову провели заняття на виявлення рівня мислення у дітей експериментальної та не експериментальної групи з використання тесту наведеного в додатку Ї. Отримані результати зображені в таблиці 2.2. (Таблиці 2.2) Отже, в результаті занять рівень активності дітей експериментальної групи значно виріс: високий рівень – 30%, середній – 50%, низький – 20%. Зобразимо графічно зміну рівня мислення дітей експериментальної групи. (Рис. 2.1. Динаміка рівня мислення дітей експериментальної групи) Отже, в результаті проведених занять, рівень мислення дітей експериментальної групи підвищився, тобто подібні заняття вчителем необхідно проводити регулярно.
|