| Реалізація виховних моментів уроків читання у початкових класах |
| Українські реферати - Педагогіка |
| Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи) |
| 28.07.2010 01:56 |
Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).Реалізація виховних моментів уроків читання у початкових класахКурсова робота з педагогіки
ВСТУП Читання — важливий навчальний предмет і одночасно — засіб навчання. Чим швидше сформується навичка читання, тим успішніше учні оволодіватимуть програмним матеріалом. Читання — один із видів мовленнєвої діяльності (слухання, мовлення, читання і письмо), що забезпечують розвиток комунікативних умінь та навичок. Завдання уроків читання: 1. Пізнавальні: збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей (забезпечуються текстовою навчальною інформацією). 2. Виховні: - сприяти громадянському, етичному, моральному, естетичному, трудовому та фізичному вихованню молодших школярів; - формувати національну самосвідомість учнів, їх духовність; - викликати інтерес до традицій свого народу, його минулого, сьогодення та майбутнього; - розвивати навички мовної етики. 3. Розвивальні: - формувати мовленнєві вміння (читати і розмовляти відповідно до норм літературної вимови); - розвивати увагу, пам'ять, спостережливість; - аналітико-синтетичні вміння порівнювати, узагальнювати, доводити, проводити аналогію, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; - розвивати творчі здібності, самостійність та навички самоконтролю. 4. Спеціально навчальні (за розділами програми): - удосконалення техніки читання (спосіб читання, правильність, темп, виразність), щоб забезпечити становлення відповідних якостей читання (свідомість, правильність, швидкість, виразність); - робота з текстом (формування вмінь повноцінно сприймати художні й науково-пізнавальні тексти; виховання розвинутого читача, здатного розуміти характери дійових осіб, їхню поведінку, авторську думку, висловлювати оцінні судження про зміст та образні засоби твору; забезпечення ефективної роботи з текстом; розвиток в учнів інтересу до книжок, до самостійного читання, читання будь-якого тексту і вибору книжки); - розвиток зв'язного мовлення (вміння будувати власні висловлювання, вести діалог, відповідати на запитання, ставити питання до прочитаного тексту та в процесі бесіди, зв'язно розповідати про прочитане, почуте, побачене, обґрунтовувати думки). Визначені завдання мають реалізовуватися у змісті та структурі уроку читання в комплексі. Крім того, успішність навчання молодших школярів значною мірою визначається рівнем оволодіння загальнонавчальними вміннями та навичками (опанування раціональними способами мислення та навчання, вміння розмірковувати та відтворювати навчальний матеріал, вміння слухати й спілкуватися, засвоєння способів перевірки та самоконтролю). Отже, вчитель має постійно дбати про їхній розвиток. Важливою проблемою уроку читання є визначення оптимальних шляхів реалізації поставлених цілей у вивченні навчального матеріалу з урахуванням його змісту та можливостей. Зважаючи на актуальність даної проблеми темою курсової роботи обрано питання: «Реалізація виховних моментів уроків читання». Мета курсової роботи – визначити шляхи реалізації виховних моментів уроків читання у початкових класах. Предмет курсового дослідження – актуалізація теоретичних надбань з питання реалізації виховних моментів уроків читання. Об’єкт курсового дослідження – уроки читання у початкових класах. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання: 1. Ознайомитися з науковою та методичною літературою; 2. Визначити напрямки виховної роботи у зв’язку з читанням у початкових класах; 3. Розглянути проблеми виховання молодших школярів на уроках класного та позакласного читання. У процесі дослідження використано наступні форми наукового пізнання: 1. Робота з літературними джерелами; 2. Аналіз; 3. Синтез; 4. Спостереження. Важливо усвідомити, що у початковій школі формується не просто учень, який вміє читати і писати, а мовна особистість, з достатніми комунікативними можливостями, мотивацією до самостійного читання. Ця якість увінчує зусилля вдумливих учителів, батьків, бібліотекарів, які мотивують дітей до спілкування з найкращими дитячими книгами. Але в інформаційно-насиченому суспільстві розвивати інтерес до самостійного читання у дітей 8—10 років складно. Це зумовлене передусім можливістю задоволення їхніх природних пізнавальних інтересів не через читання, яке вимагає неабияких зусиль, а через перегляд телевізійних програм, комп'ютерні ігри, неформальне спілкування. «Сьогодні діти тягнуться до комп'ютерних технологій, як свого часу старше покоління до книги, а середнє до кінематографа і телебачення. Це наслідок сьогодення: кожна доба має свої засоби самовираження. Проте не слід забувати, що ігнорування здобутків минулого щодо книжкової культури та історичних коренів є таким же небезпечним, як і їх міфологізація. Надзвичайно багата етнічна книжкова культура нашого народу дає підстави сподіватися на майбутній розвиток книжкової культури дитинства». Так вважають книгознавці, і ми, педагоги, маємо це враховувати. Опитування учнів 4 класів під час моніторингу показало, що у початкових класах інтерес до читання ще зберігається. І його треба всіляко підтримувати і розвивати. На уроках читання за текстами підручників необхідно використовувати набутки самостійного позакласного читання молодших школярів. На жаль, через відсутність планомірного державного забезпечення потреб дитячого читання шкільні бібліотеки мають дуже обмежені фонди. За останні роки видано чимало хрестоматій для позакласного читання. Загалом це позитивне явище. Однак для цілеспрямованого виховання кваліфікованого читача необхідно, щоб діти мали можливість працювати з окремими маленькими книжками, які вони самостійно вибирають за певною темою, жанром, автором. Без цього не можна навчити їх орієнтуватися у новій книзі, аналізувати книгу цілісно як об'єкт інформації і культури, набувати умінь працювати з новим текстом відповідно до мети його читання. За роки незалежності з'явилося чимало дитячих журналів саме для молодших школярів. Це треба мати на увазі в організації як класного, так і позакласного читання. Загалом в опрацюванні кожної теми слід передбачити актуалізацію досвіду самостійного читання, мотивувати дітей до спілкування з книгою. В останні роки з'явилася нова серія для учнів 1—2 класів «Читаю сам» (укладач В. Мартиненко), яка охоплює 10 тоненьких книжок. Цей набір є доброю основою для мотивації самостійного читання і творчого розвитку дітей 7—8 років. Сучасний інформаційний контекст розвитку українського суспільства зумовлює перенасиченість дитячого життя різноманітною інформацією, що зумовлює зниження природної допитливості дітей. Це загострює змагальність дитячої книги за інтерес читачів. Тому синтезом успішної реалізації вчителем усіх завдань предмету «Читання» є сформованість у випускників початкової школи засобами класного і позакласного читання стійкої мотивації до спілкування з книгами, достатньої орієнтації у світі дитячої і довідкової літератури, періодики. Відкритість, гнучкість, пластичність мислення, яскравість почуттєвої сфери дітей цього віку величезні. Щоб використати цей потенціал без шкоди для дитини, а навпаки зберегти і зміцнити прагнення до радості пізнання, вчителі початкової школи мають бути добре психологічно і методично підготовленими. Не предметоцентризм, а дитиноцентризм — так можна окреслити особливість сучасних методик. Нова школа, сім'я чекають на вчителя, який не ламає характер дитини, не тисне на неї, а співпрацює, будує навчання на діалозі і партнерських відносинах, утверджує людську гідність кожного вихованця. Тому на уроках читання маємо створити найліпші умови для втілення ідей гуманної педагогіки, особистісно орієнтованих методичних систем. Це зумовлює необхідність індивідуалізації читацької діяльності учнів: застосування диференційованих завдань на уроці і для домашньої роботи, завдань на вибір, індивідуального підходу в оцінюванні темпу і виразності читання та ін. Високу результативність у досягненні вимог програми визначає система роботи вчителя над усіма її завданнями, бачення ролі загальної теми й окремого уроку у розвитку і вихованні дитини, врахування готовності класу до використання тих чи інших методів. Саме цей аналіз підкаже вчителеві, що доцільніше застосувати: бесіду, пояснення, розповідь, інсценізацію, групову роботу, ігрову ситуацію тощо. Вибір методів має бути вмотивованим і з точки зору їх цікавості для молодших школярів, і з точки зору раціонального використання навчального часу. Важливим завданням курсу «Читання» є підготовка випускників початкової школи до успішного вивчення української літератури у 5 класі. Як відомо, адаптаційний період навіть для добре встигаючої дитини є досить складним. Це зумовлене тим, що різко зростають вимоги до самостійності учня, збільшується обсяг текстової інформації з усіх предметів, виникає потреба пристосовуватися до вимог різних учителів, зростає питома вага індивідуальних відповідей. Розробки уроків
Tags: |