| Аналіз ефективності використання ресурсів підприємства |
| Українські реферати - Фінансовий аналіз |
| Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи) |
| 25.10.2011 00:14 |
|
Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат)
Аналіз ефективності використання ресурсів підприємстваКонтрольна робота з фінансового аналізу на тему: «Аналіз ділової активності підприємства» Дивіться також: Курсова робота - Аналіз використання матеріальних ресурсів підприємства Курсова робота - Аналіз трудових ресурсів, продуктивності праці та її оплати Контрольна робота - Матеріальні ресурси. Використання матеріальних ресурсів (Скорочений текст роботи для ознайомлення) Наступним напрямом оцінки ділової активності підприємства є аналіз ефективності використання ресурсів підприємства, які, як уже зазначалося, поділяють на три групи: матеріальні, трудові та фінансові ресурси. Розглянемо методику аналізу і систему оціночних показників для кожного виду ресурсів. Основним засобам належать, як правило, основна частка в загальній сумі основного капіталу підприємства. Від їх кількості, вартості, технічного рівня, ефективності використання багато в чому залежать кінцеві результати діяльності підприємства: випуск продукції, її собівартість, прибуток, рентабельність, стійкість фінансового аналізу. Раціональність і повноту використання основних виробничих засобів характеризує економічний ефект, отриманий за той чи інший період у вигляді певного обсягу та якості продукції. Економічна ефективність використання основних засобів визначається відношенням економічного ефекту до затрат, пов’язаних із їх формуванням. За економічний ефект при визначенні фондовіддачі приймають вартість річного випуску (реалізації) продукції, а при розрахунку рентабельності основних засобів — прибуток. В якості витрат використовується середньорічна вартість основних виробничих засобів. Для повної характеристики ефективності використання основних засобів приймають систему показників, які поділяють на узагальнюючі та конкретні. До узагальнюючих показників належать фондовіддача, фондомісткість, рентабельність засобів, питомі капітальні вкладення на одну грошову одиницю приросту продукції, відносна економія основних виробничих засобів, коефіцієнт використання виробничих потужностей. Найбільш узагальнюючим показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача. Фондовіддача характеризує обсяг виробництва (реалізації) продукції, яка припадає на одну грошову одиницю середньорічної вартості основних засобів. За інших однакових умов зростання показника в динаміці слід розглядати як позитивну тенденцію. З метою більш поглибленого аналізу та виявлення ефективності використання різних груп основних засобів показник фондовіддачі розраховують по всіх основних засобах, засобах виробничого призначення, активній їх частині. Порівняння темпів зміни фондовіддачі по різних групах основних засобів дає можливість визначити перспективні напрями вдосконалення їх структури. При розрахунку показників фондовіддачі вихідні дані приводять у порівнянний вид. Обсяг продукції коригують на зміни цін і структурних зрушень, а вартість основних засобів — на їх переоцінку. Необхідною умовою виробництва продукції, зниження її собівартості, збільшення прибутку та рентабельності є раціональне використання матеріальних ресурсів. Дослідження ефективності використання матеріальних ресурсів у практиці аналітичної роботи здійснюється через систему показників та моделювання їх взаємозв’язку. Показники ефективності використання матеріальних ресурсів поділяють на загальні і окремі. До загальних показників належать матеріаловіддача, матеріаломісткість продукції, коефіцієнт співвідношень темпів зростання обсягів виробництва і матеріальних витрат, частка матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів. Окремі показники ефективності використання матеріальних ресурсів використовують для характеристики ефективності споживання окремих елементів матеріальних ресурсів, а також для оцінки матеріаломісткості окремих виробів. Розглянемо порядок визначення загальних показників. Матеріаловіддача визначається діленням вартості виробленої продукції Vв на суму матеріальних витрат МВ: (Формула) (13) Цей показник характеризує віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції з кожної грошової одиниці спожитих матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії тощо). Матеріаломісткість продукції — показник, зворотний матеріаловіддачі, указує, скільки матеріальних витрат припадає на виробництво одиниці продукції. Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягів виробництва та матеріальних витрат визначають відношенням індекса товарної продукції до індекса матеріальних витрат: (Формула) (14) де — обсяг виробництва товарної продукції відповідно в звітному та базисному періодах; — матеріальні витрати у звітному та базисному періодах. Цей показник характеризує у відносному вираженні динаміку матеріаловіддачі і одночасно розкриває фактори її зростання. Частка матеріальних витрат у собівартості продукції розраховується відношенням суми матеріальних витрат до повної собівартості виготовленої продукції (Формула) (15) Динаміка цього показника характеризує зміну матеріаломісткості продукції. Коефіцієнт матеріальних витрат — це відношення фактичної суми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний обсяг виробленої продукції. Він відображує, наскільки економно використовуються матеріали в процесі виробництва, чи немає їх перевитрат порівняно із встановленими нормами. Якщо коефіцієнт більший за одиницю, це свідчить про перевитрати матеріальних ресурсів на виробництво продукції, і навпаки, якщо менший за одиницю, матеріальні ресурси використовувались більш економно. У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють з плановим, вивчають їх динаміку та причини змін. Матеріаломісткість, як і матеріаловіддача, насамперед залежить від обсягів продукції та суми матеріальних витрат на її виробництво. У свою чергу, обсяг товарної продукції у вартісному виразі Vв змінюється за рахунок кількості виготовленої продукції q, її структури Ст і рівня цін р. Сума матеріальних витрат МВ також залежить від обсягу виготовленої продукції, її структури, витрат матеріалів на одиницю продукції м′ та вартості матеріалів в. Вплив наведених факторів на матеріаломісткість або матеріаловіддачу визначають методом ланцюгових підстановок. Інтенсифікація суспільного виробництва, підвищення його економічної ефективності та якості продукції передбачають максимальний розвиток господарської ініціативи трудових колективів підприємств. Основним завданням аналізу використання трудових ресурсів на підприємстві є те, щоб виявити всі фактори, які перешкоджають зростанню продуктивності праці, призводять до втрат робочого часу, у зв’язку з чим знижується заробітна плата персоналу. (Рис. 3.) Взаємозв’язок факторів, які визначають середньорічний виробіток продукції робітником підприємства Для оцінки рівня продуктивності праці використовують систему загальних, окремих і допоміжних показників. До загальних показників відносять середньорічний, середньоденний, середньогодинний виробіток продукції одним робітником, а також середньорічний виробіток продукції на одного працюючого у вартісному вираженні. Окремі показники — це витрати часу на виробництво одиниці продукції (трудомісткість продукції) або випуск продукції в натуральному вираженні за один людино-день або людино-годину. Допоміжні показники характеризують витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт за одиницю часу. Найбільш узагальнюючим показником продуктивності праці є середньорічний виробіток продукції одним робітником. Його величина залежить не тільки від виробітку робітників, а й від частки останніх у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, а також від кількості відпрацьованих ними днів і тривалості робочого дня (рис. 3). Велике значення для оцінки ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві в умовах ринкової економіки має показник рентабельності персоналу (відношення прибутку до середньорічної чисельності промислово-виробничого персоналу). Оскільки прибуток залежить від рентабельності продажу, коефіцієнта оборотності капіталу та суми функціонуючого капіталу, факторну модель цього показника можна подати так: (Формула) (16) або (Формула) (17) де Пр — прибуток від реалізації продукції; ЧР — середньоспискова чисельність робітників; Vв — виручка від реалізації продукції; — середньорічна сума капіталу; ТП — вартість випуску товарної продукції в діючих цінах; — рентабельність продажу; — оборотність капіталу; — капіталоозброєність праці; — частка виручки у вартості випущеної продукції; — середньорічний виробіток продукції одним робітником у діючих цінах. Ефективність діяльності підприємства в умовах ринкової економіки визначає його спроможність до фінансового виживання, залучення джерел фінансування та їх прибуткове використання. Значною мірою вона може бути охарактеризована показниками ефективності використання фінансових ресурсів, перетворювальною формою яких є капітал. До узагальнювальних показників його використання, які широко застосовують у зарубіжній і вітчизняній практиці, належать показники прибутковості капіталу, показники оборотності власного капіталу, показники оборотності основного і оборотного капіталу.
|