| Обґрунтування виробничої програми. інформаційне забезпечення управління |
| Українські реферати - Економіка підприємства |
| Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи) |
| 14.04.2010 23:22 |
Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).Обґрунтування виробничої програми. інформаційне забезпечення управлінняКонтрольна робота. Предмет - «Економіка підприємства». У контрольній є: таблиці, графічний матеріал, практична частина - задача. Ключові слова та фрази: обґрунтування господарських рішень, облікова інформація, інформаційне забезпечення управління підприємством. Виконана на підставі підручників та посібників на замовлення. Обсяг - 16 сторінок. Формат - Word Doc. (Скорочений текст роботи для ознайомлення) Для обґрунтування грошових розрахунків із покупцями фінансовий менеджер має враховувати тривалість фінансового циклу та формування касових розривів. Слід зауважити, що визначення виручки від реалізації підприємства відповідно до чинного податкового законодавства здійснюється не за касовим методом, а на основі першої події — відвантаження продукції або зарахування на банківський рахунок (у касу) грошових коштів за авансовим платежем за продукцію підприємства. Це, у свою чергу, обумовлює додаткову потребу підприємства в оборотному капіталі у зв'язку із наданням підприємством відстрочення оплати рахунків покупцями, збільшуючи її абсолютну величину. Іншим напрямом реалізації функцій управління доходами суб'єкта господарювання від основної діяльності може роглядатися оцінювання привабливості клієнта. Це передбачає визначення потенційного прибутку, що його може отримати підприємство від господарських операцій з даним клієнтом. Слід зазначити, що із зростанням привабливості клієнта (з погляду, наприклад, очікуваного прибутку) підприємство може дозволити собі піти на додаткові витрати з метою підтримання господарських відносин із таким клієнтом, відмовитися на його користь від інших клієнтів, господарські зв'язки з якими мають менший рівень прибутковості. Загалом створення вартості клієнта (і, відповідно, привабливості його для підприємства) передбачає, що «якість продукту, обслуговування та реалістичність ціни мають гармонізувати та перевищувати очікування клієнта». При цьому Раппапорт стверджує, що клієнти, споживаючи продукцію підприємства, генерують його грошовий потік, який виступає джерелом створення прибутку підприємства, збільшення його ринкової вартості та забезпечення достатку акціонерів. Водночас менеджмент підприємства має розглядати клієнтів та грошові потоки, що надходять від них, як базове джерело створення корпоративного достатку. Загалом, використання оцінки привабливості клієнта для підприємства доцільне для підтримання управлінських фінансових рішень за такими напрямами: • обґрунтування взаємовідносин з окремими клієнтами (їх групами); • обґрунтування цінової політики підприємства; • визначення доцільності та оцінювання результативності масштабу цін стосовно конкретного клієнта (їх групи), оцінювання обґрунтованості використання спеціальних (партнерських) цін; • оцінювання величини прибутку підприємства, який буде отримано завдяки налагодженню взаємовідносин із окремим клієнтом (групою клієнтів); • визначення залежності підприємства від клієнта, їх групи чи категорії; • оцінювання ризиків, що виникають у сфері взаємовідносин із клієнтами. Так, на основі вивчення світового досвіду та узагальнення практики окремих вітчизняних підприємств можна рекомендувати для кількісної оцінки привабливості клієнта для підприємства такі методи: • аналіз вартості життєвого циклу клієнта; • аналіз прибутковості клієнта. При аналізі життєвого циклу клієнта (далі — CLV) визначається приведена теперішня вартість чистих грошових потоків, які очікується отримати від клієнта протягом усього періоду встановлених господарських відносин між підприємством та таким клієнтом (див. приклад 1). Приклад 1. Визначимо привабливість взаємовідносин із клієнтами А та Б за методом розрахунку вартості життєвого циклу клієнта (період = кварталу). (Таблиця 1) Як свідчать результати розрахунків, клієнт А є більш привабливим для підприємства, хоча прибутковість за кожним окремим контрактом із клієнтом А менша. Ніж із клієнтом Б – 16,5% і 20,0% відповідно. Аналіз прибутковості клієнта (customer profitability analysis, далі — СРА) спрямований на встановлення операційної маржі, що припадає на окремого клієнта, їх групи чи категорії (див. приклад 2). При цьому грошові надходження в результаті продажу клієнту (їх групі чи категорії) продукції (наданні послуг чи виконанні робіт) порівнюється із сукупними витратами, що припадають на такого клієнта (їх групи чи категорії). Зауважимо, що розподіл сукупних витрат підприємства між окремими клієнтами (їх групами чи категоріями) необхідно здійснювати із використанням АВС-аналізу. Приклад 2. Визначимо прибутковість взаємовідносин із клієнтом А, якому здійснюються поставки товарів 1, 2, 3, 4. Визначимо необхідність зменшення витрат на обслуговування клієнта, якщо цільовий рівень прибутковості продажу для підприємства становить 20,0 %. (Таблиця 2) Отже, усереднена прибутковість господарських операцій із клієнтом А становить приблизно 22,8 %, що більше за цільовий рівень на 2,8 процентних пунктів. Відповідно, витрати на обслуговування клієнта А можуть бути збільшені на 2,8 % від обсягів поставок такому клієнту із збереженням цільового рівня прибутковості підприємства. На основі отриманого індексу прибутковості клієнта можливе порівняння ефективності господарських операцій підприємства з різними клієнтами і, зокрема, оцінки виправданості витрат, що їх несе підприємство у процесі виконання операцій, із конкретним підприємством, — рядок 4 у прикладі (надання знижок від базової ціни товару, надання пільг при розрахунках, здійснення модифікацій товару, що поставляється клієнту, та інші специфічні витрати). Задача
|