| Діти з поєднанням сенсорного та інтелектуального дефектів |
| Українські реферати - Дефектологія |
| Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи) |
| 13.10.2011 00:36 |
Діти з поєднанням сенсорного та інтелектуального дефектівКонтрольна робота | реферат з дефектології по темі «Недоліки пізнавальної діяльності та їх корекція у дітей з недоліками інтелекту (РДА, ЗПР, ДЦП)». (Скорочений текст роботи для ознайомлення) Деякі автори вважають, що основна роль в виникненні цього синдрому належить спадковим факторам. Так, у 85% батьків, діти яких страждали артизмом, виявлені “шизоїдні” риси. Наряду з спадковими факторами причиною дитячого артизму бувають порушення роботи головного мозку на ранніх етапах розвитку. Деякі автори вважають, що на виникнення раннього артизму впливає єдність двох факторів: спадковість та раннє органічне пошкодження головного мозку. Ознаки раннього дитячого артизму різноманітні по характеру та по ступені проявлення хворобних проявів. Але, не дивлячись на різноманітність кліничних форм, маються спільні симптоми, котрі притаманні для всіх варіантів цієї патології розвитку. У деяких дітей дуже рано проявляється емоційна недостатність. Ще в маленькому віці вона не реагують на вигляд, голос матері. Залишаються однаково байдужими як до близьких, так і до сторонніх людей. В той же час їх радують неживі предмети, наприклад картина на стіні, малюнок біля ліжка. Вони не просяться на руки, а знаходячись на руках у мами, залишаються пасивними, не притискаються до матері, як це роблять звичайно психічно здорові діти. Деякі діти відтворюють стереотипні рухи руками, можуть достатньо довго тримати руки перед очима. На другому та третьому роках життя вже чіткіше проявляється байдужість, чи навіть жорстокість по відношенню до оточуючих. У деяких дітей байдужість до матері переходить в недружелюбність, інколи навіть вони відганяють її від себе, можуть вдарити, вкусити і після цього не відчувають ніякої провини. Інші діти занадто прив’язані до матері, не відпускають її від себе, турбуються, коли вони відлучається на деякий термін часу, але ніяким чином не проявляють турботи, уваги, ласки. Деякі діти бувають занадто чутливими, дивлячись будь – який фільм тривалий час переживають, інші навпаки, але і одні, і другі залишаються байдужими і навіть жорстокими по відношенню до близьких, рідних. Для дітей з аутичним синдромом притаманне “Феномен тождества”. Ці безучасні, і, здавалося б неуважні до оточуючого діти бурно реагують на самі маленькі зміни в оточуючій обстановці: на нові речі в кімнаті, в одягу матері, на розташування речей на столі, на поличці. В дошкільному віці з’являється цікавість до залізничних колій, номерам телефонів і т.д. Незвичайні захоплення супроводжуються патологічним фантазуванням, в змісту якого переплітаються реальна дійсність та уривки з почутих оповідань, казок, радіо- та телевізійних телепередач, кінофільмів. Дуже часто зміст фантазій носить агресивний характер, діти приписують собі всякі недоліки. Інші діти відчувають різні страхи: темноти, висоти, відкритих просторів і т.ін.. У деяких страхи мають зовсім цікавий характер: бояться в’ялих квітів, електричних лампочок. В дитячому колективі такі діти ведуть себе обособлено, не приймають участі в житті групи дитячого садка, в загальну гру не включаються, в них відсутнє нормально розвиваюче дошкільнятам бажання заробити подяку, заохочення. Під час бесіди утримуються від пильного погляду. Діти годинами проводять однотипні дії: перебирають бумажки, перекладають з місця на місце коробки, наливають та виливають воду з посуду, чи постійно тримають в руках паличку, не дозволяють її викидувати навіть тоді, коли вона стає брудною. Ці діти проявляють велику цікавість до домашніх предметів, котрі не мають ігрового призначення. В грі не проявляють активності, не беруть на себе ніякої ролі, гра їх носить однотипний характер. Майже у всіх дітей з раннім аутизмом значно затримується формування елементарних навичків самообслуговування: діти довго не вміють самостійно їсти, вмиватися, одягатися. В то же самий час у деяких з них з’являється граціозність, вони дуже легко виконують цілеспрямовані рухи. Рухові порушення в більшості випадків поступово зникають, інколи залишаються в підлітковому віці. При ранньому дитячому аутизмі майже завжди в той чи іншій мірі порушується мовленнєва діяльність, в основному формування усної мови, головним чином її комунікативна функція. Початкове становлення та розвиток мовлення проходить без наявних відхилень. Як і у дітей з нормальним психічним розвитком, перші слова вони вимовляють в кінці першого року життя чи навіть в 8-10 місяців, і до двох років у більшості з них гарна фразова мова, як правило, без дефектів мовлення. Дитина вміє грамотно будувати речення, у неї достатній словниковий запас, але у деяких дітей з раннім аутизмом спостерігається затримка мовленнєвого розвитку. Інколи розвиток фразової мови затримується до трьох років. Майже у всіх дітей з раннім дитячим аутизмом спостерігається ідентична структура мовленнєвої патології. Так, як перш за все порушена комунікативна функція, діти майже не звертаються з питаннями, дуже рідко відповідають на поставлені до них запитання, а якщо відповідають, то односкладно. Може виникнути вибіркова чи повна відмова від мовленнєвого спілкування (мутизм). В той же час вони розмовляють самі з собою, у них достатньо розвинута “автоматична” мова: рахують, співають пісні, розповідають вірші і таке інше. В деяких випадках спостерігається багатомовність при відсутності спрямованості до співрозмовника. В мові дітей з аутичним синдромом поєднуються примітивні фрази зі складними мовними зворотами. В той же час дитина може вимовити цілий монолог, переказати великий уривок, розповісти вірш, при цьому фрази та слова вимовляє правильно. Це підтверджує достатню лексичну та семантичну сформованість мови. Інколи з’являється автономна мова, я котрій поряд з аграматизмами діти використовують особливу індивідуальну знакову систему і не використовують першу особу дієслова. Починаючи з 7 – річного віку поступово зникає комунікативне порушення мовлення і як би з запізненням формується експресивне мовлення. Вивчення інтелекту дітей з раннім артизмом показує, що 2/3 дітей відстають в розумовому розвитку, а у 1/3 – нормальний інтелект. Більшість авторів уявляють, що порушення інтелектуально – пізнавальної діяльності у більшості дітей з раннім артизмом другорядні і в їх основі лежить не стільки недорозвиток пізнавальної діяльності, скільки притаманне цім дітям особливість особистості, мовлення, моторики, а саме відсутність потреби в спілкуванні з оточуючим, недостатність активної уваги. Діти з збереженим інтелектом можуть навчатися у масовій школі. В молодших класах вони відчувають труднощі в засвоєнні шкільної програми, що пов’язано з тривалим та складним для них періодом адаптації. Деякі поступаючи до школи, відчувають прояви хвороби: зберігаючи ізольованість від колективу, класу, вони категорично відмовляються виконувати завдання, чи виконують їх тільки під контролем вчителя. При правильній організації індивідуального навчально – виховного процесу у дітей поступово послабляються риси аутичної поведінки, вони адаптуються до шкільного режиму, колективу, хоча й спостерігається знижена потреба у контакті з дітьми та дорослими. У деяких відбувається видозміна проявів хвороби: з’являється бажання займатися “творчістю”: вони починають писати вірші, казки, оповідна, займаються діяльність, котрі є формально - реїструючою, складають географічні карти, без розбору виписують заголовки з журнальних та газетних статей, запам’ятовують непотрібні цифри, номери телефоні і таке інше. Якщо у дітей поряд з аутичною поведінкою відмічається зниження інтелекту, їх навчають в спеціальних класах для дітей з затримкою психічного розвитку чи у допоміжній школі ( в залежності від ступені інтелектуальної вади). Одна з основних задач в вихованні хворої дитини - пробудити у нього інтерес до ігрової та навчальної діяльності, до зовнішнього середовища. Цілеспрямована виховна робота, котра повинна проводитися батьками та вчителями допоможе нормалізувати ігрову діяльність, активність таких дітей, що сприяє їх оздоровленню. Напрямки корекції у дітей з сенсорними та інтелектуальними дефектамиУ вітчизняній психології розроблені основні напрямки корекції емоційних розладів у дітей з аутизмом (К.С. Лебединська, О.С. Никольська 1988, В.В. Лебединський, О.С. Никольська, Є.Р. Баєнська, М.М. Либлинг, 1990).
|